Кейс учителя

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

03.06.2008                                                                                                           №_496_

Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів  5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
контрольного класного твору;	-	1	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення* (у+п)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	стандарту		профільний
Контрольні роботи у формі:	2	2	4	4
контрольного класного твору*;	1	1	1	1
виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)	1	1	3	3
Уроки розвитку мовлення**	2  (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	2  (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	3  (1у+2п)	3 (2у+1п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

Клас	Кількість сторінок
5-й	0,5–1,0
6-й	1,0–1,5
7-й	1,5–2,0
8-й	2,0–2,5
9-й	2,5–3,0

Клас	Кількість сторінок
10-й	3,0–3,5
11-й	3,0–3,5

Клас	Кількість сторінок
10-й	3,0–3,5
11-й	3,5–4,5

І. Самоосвіта-ТЕОРІЯ
1.1-Навчання дорослих у системі неперервної освіти
1.2-Самоосвітня діяльність вчителя-ключові поняття
1.3-Підготовка вчителя до самоосвітньої діяльності як складова його професійного зростання
1.6-План самоосвіти вчителя
ІІ. Вивчення законодавчої та нормативно-правової бази
1-Загальна нормативно-правова база
1.1-Закон України Про освіту
1.2-Закон України Про загальну середню освіту
1.3-Державний стандарт базової і повної середньої освіти - -2004
1.4-ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти-чинний
1.5-ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти-2013
1.6-ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової освіти-2012
1.7-Національна доктрина розвитку освіти
1.8-Державна програма Вчитель
1.9-Конвенція про права дитини
1.10-Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України
1.11-Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу
1.12-Про подолання проявів бюрократизму в освіті
1.13-Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
1.14-Оплата заміни
1.15-Інструкція з ведення класного журналу
1.16-Про обсяг і характер домашніх завдань учнів
1.17-Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних заходів України
2-Документація з предмету
2.1-Програми
2.2- Календарне планування
3-Атестація педагогічних працівників
3.1-Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників
3.2-Про застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників
3.3-Пояснення щодо атестації
3.4-Лист МОН України "Щодо поширення присвоєних у відповідності із встановленою внаслідок атестації категорії та педагогічного звання" від 31.08.11 №1/11-8241
3.5-Орієнтовний перелік матеріалів з досвіду роботи педагогічного працівника, який атестується
3.6-Циклограма роботи щодо вивчення результативності курсової перепідготовки вчителів
ІІІ. Науково-теоретична та методична підготовка
3.1-Ази педагогічної діяльності
3.2-Методи навчання
3.3-Блок-схема навчальної діяльності вчителя
3.4-Модель  зростання  професійної  майстерності  вчителя
3.5- Використання інноваційних технологій
3.6-Сучасний урок-Методичні рекомендації
3.7-Як підготувати сучасний урок
3.8-Блок-схема педагогічного моніторингу
3.9-Система контролю навчальних досягнень учнів
3.10-Аналіз контрольної роботи з предмета
3.11-Самоаналіз уроку як засіб підвищення ефективності професійної діяльності вчителя
3.12-Аналіз структури уроку
3.13-Схема аналізу уроку
3.14-Різні види аналізу уроку
3.15-Анкета для визначення самоосвітнього рівня вчителя
3.16-Самооцінка діяльності вчителя
3.17-Технологічна  карта  уроку
3.18-Самооцінка ефективності уроку
3.19-План підвищення фахової майстерності шляхом самоосвіти
3.20-Портфоліо вчителя як елемент самоаналізу власних досягнень: теорія, зразки портфоліо, шаблони
ІV. Методичні питання предмета
4.1-Перелік підручниів та посібників з предмету
4.2-Методичні рекомендації вивчення  предмету у 2012/2013
4.3-Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
4.4-Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету
4.5-Методика викладання  предмету як галузь педагогічної науки
4.6- Проектна діяльність у роботі вчителя
4.7-Досдідницька діяьність у роботі вчителя
4.8-Готовнісь педагога до профільного навчання
4.9-Схема аналізу уроку
4.10-Самоаналіз роботи вчителя із зошитами та класним журналом
V. Психолого- педагогічні основи навчання та виховання
5.1-Професійно-ціннісні  орієнтації  вчителя
5.2-Методика-оцінка професійної діяльності педагога(на основі методики Є. І. Рогова)
5.3-Діагностична карта педагогічної оцінки та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку
5.4-Анкета для вчителя-Готовність педагога щодо формування самоосвітньої компетентності учнів на базі моніторингових досліджень
5.5-Блок-схема-Професійні вміння вчителя,які гарантують успішне навчання учнів
5.6-Діагностика професійних потреб педагогів
5.7-Діагностика  професійної  компетентності педагогічних  працівників
5.8-Діагностична анкета молодого спеціаліста
5.9-Психологічне забезпечення профільної освіти
5.10-Психологічний та соціологічний аналіз уроку
5.11-Формування  мотивації навчальної діяльності учнів
5.12-Орієнтовна схема для спостереження та аналізу позакласного заходу
VI. Вивчення передового педагогічного досвіду
1-Плани-конспекти уроків з предмету(окремі зразки)
2-Матеріали до уроків ї (окремі зразки)
3-Статті
4- Посилання на Інтернет ресурси
VII. Підвищення етико-естетичного рівня, культури педагога
7.1-Моніторинг професійної педагогічної майстерності та рівня педагогічної культури вчителя
7.2-Експертна оцінка педагогічної культури вчителя
7.3-Психокорекційна програма розвитку здібності до самопізнання і саморегуляції
7.4-Формування індивідуального стилю роботи вчителя

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст,  структуру і 12-річний термін навчання" (із змінами), від 14.01.2004 № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"; від 14.06.2000 № 964 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад", наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти",

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – Інструкція), що додається.

2. Увести в дію Інструкцію з 2008/2009 навчального року.

3. Опублікувати цей наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті “Освіта України”, розмістити на сайті Міністерства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Міністр                                                                                            І.О.Вакарчук

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОН

від 03.06.2008  № 496

Інструкція

з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

1.      Загальні положення

1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

1.2. Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні навчальні заклади усіх типів та форм власності.

2. Порядок ведення класного журналу

2.1.            Загальні вимоги до  ведення класного журналу

Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу,  в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять,  стан виконання навчальних програм тощо.

Журнал має розділи:

І «Облік відвідування»;

II «Облік навчальних досягнень учнів»;

III «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;

IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;

V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;

VI «Загальні відомості про учнів»;

VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;

VIII «Зауваження до ведення журналу».

Журнали класів на одній паралелі позначаються  цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.

Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу  класів на групи при вивченні окремих предметів та профільності  навчання здійснює керівник навчального закладу або  його заступник з навчально-виховної роботи.  

Ведення журналу здійснюється  класним керівником та вчителями. Вони  несуть особисту відповідальність за  своєчасність, стан та достовірність записів.

            Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов  частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.

Записи проводяться чорнилами (пастою)  одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

Класний керівник заповнює  розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;  VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.

У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці),  хв - відсутність  через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається  підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається  літерою н.

У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, який його викладає.

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних  уроків (у тому числі семінарських занять)  дата і тема  кожного уроку (семінару)   записуються окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою)  і його результати позначаються  цифрами від 1 до 12.  Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.

У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).

Учням, які за станом здоров’я  зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових  та річного балів   робиться відповідний запис : зар. (зараховано).

У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмету  «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних,  семестрових  та річного балів   робиться відповідний  запис:  зв. (звільнений (а)).

Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні  семестрових  та річного балів   робиться відповідний  запис:  вивч. (вивчав (ла)).

При оцінюванні  кожного з  видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

У випадку відсутності вчителя  педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує  «заміна», прізвище,  ініціали та засвідчує запис  власним підписом.

У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені  Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.

Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.

2.2.            Контроль за веденням класного журналу

Перевірка  керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.

У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи,  уповноважені відповідними органами управління освітою, які  мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, -  термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату  про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.

Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням  як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.

               

  3. Оцінювання навчальних досягнень учнів

3.1. Загальні поняття

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне),  державна підсумкова атестація.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових  робочого навчального плану закладу.

Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення  оптимальної організації виконання обов’язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи  протягом навчального дня.

3.2.            Виставлення оцінок до класного журналу     

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).   

Тематична оцінка  виставляється до класного журналу в колонку з надписом  Тематична   без дати.  

При виставленні тематичної оцінки  враховуються  всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації  при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я)  на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична  виставляється н/а (не атестований(а)).  

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.  

 Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом  І семестр, ІІ семестр. Семестрове  оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому  мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність  змісту тощо.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр  виставляється  н/а (не атестований(а)).

 Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка  виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок  відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

 Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

-          9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

-          10-11(12)-х класів -  не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без  зазначення дати  не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА  без зазначення дати.  

За бажанням випускників  навчальних закладів системи загальної се­редньої освіти як  державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати  зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу  у колонку з надписом ДПА.

Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію,  до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.

Учням, які не  пройшли державну  підсумкову атестацію,  у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).

Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.       

3.3. Оцінювання  навчальних  екскурсій  та навчальної практики.

 Екскурсії,  передбачені змістом навчальної програми,   обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися  вчителем.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 №1/9 061) навчальна практика  оцінюється  і обліковується  на окремих спеціально відведених сторінках журналу.

Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.   

Вимоги до сучасного уроку

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1. Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3. Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4. Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5.  Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6.  Створення умов для успішного навчання учнів.

II. Психологічні вимоги до уроку

1.Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у   попередній роботі.

3) Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

2.Стиль уроку:

1)  Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого

      навчання:

* співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;

*  визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

* планування засвоєння знань у   готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

* виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

* співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі,  що викликають позитивні почуття в зв'язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2)  Особливості самоорганізації вчителя:

* підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;

* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);

* педагогічний такт (випадки прояву);

* психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.);

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1)  Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

* планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

* використання установок у формі переконання;  

* планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

* вправи.

2)  Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

* опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять,

рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової

діяльності й уяви учнів;

* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій,  різні рівні  проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3)   Закріплення результатів роботи:

* формування навичок шляхом вправ;

* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

4. Організованість учнів:

1)  Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2) Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5. Врахування вікових особливостей учнів:

1)    Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2)    Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3)   Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

III. Гігієнічні вимоги до уроку

1.    Температурний режим.

2.    Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п.).

3.     Освітлення.

4.     Попередження втоми і перевтоми.

5.  Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6.     Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

7.      Дотримання правильної робочої пози учня.

8.      Відповідність росту школяра класних меблів.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку

1.   Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2.   Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3.  Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4.    Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5.  Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6.     Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7.     Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та   техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1)  Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2) Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3)   Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4) Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».

5)  Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6)   Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7)  Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8)   Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9)  Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10) Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11) Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу:

цілевідповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, EOT).

13)  Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14) Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15) Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

16) Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Додаток

Зарубіжна література

У 2019/2020 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти  години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин  на опрацювання  конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 10-11 класах

У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

        Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не роблять.

Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем/ученицею

Орієнтовний обсяг письмового твору

(рівень стандарту)

Орієнтовний обсяг письмового твору

(профільний рівень)

 Оцінку за читання напам’ять творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».

Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті МОН,  Інституту модернізації змісту освіти.

ПАПКА (ПОРТФЕЛЬ, КЕЙС)

САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛЯ

2.3 – Рекомендації до викладання предмету в 2012-2013 н. році

Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів

(Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 № 1/9-651)

Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Інститутам післядипломної педагогічної освіти

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів

З метою збалансування навчального навантаження учнів загальноосвітніх навчальних закладів, збереження їх здоров'я Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо обсягу і  характеру домашніх завдань.

Звертаємо увагу на те, що контроль та відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Заступник Міністра                                                  В.В.Тесленко

Про обсяг і характер домашніх завдань

учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Головним завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.

Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:

-         розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;

-         врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

-         формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

Раціональна організація виконання домашніх завдань сприятиме збереженню здоров'я учнів, високого рівня функціонального стану їх організму протягом дня.

При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо.

Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та творчого характеру.

Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їх індивідуальних особливостей сприйняття, пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер.

Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування. утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), у 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв; у 3 класі - 1 години 10 хв; 4 класі - 1 год. 30 хв; Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63.

Так, у 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2 – 4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі — 45 хвилин; у 3-му класі — 1 годину 10 хвилин; у 4-му класі — 1 годину 30 хвилин.

Класному керівникові необхідно здійснювати сумарний підрахунок усіх домашніх завдань на той чи інший день відповідно до ДСанПІН 5.5.2.008-01 (сума всіх усних і письмових завдань з усіх навчальних предметів, уключаючи іноземну мову, номери завдань, сторінки тощо), їх об'єм і ступінь складності з урахуванням особливостей усіх учнів класу.

Крім того, МОН України наголосило на недопустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться в додаткових посібниках, зошитах із друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо. Також під заборону підпадає домашнє завдання на невідпрацьований матеріал, домашнє завдання з написання рефератів, а також домашні завдання на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Контроль і відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на керівників навчальних закладів.

Лист МОН України від 28.01.2014 р. № 1/9-72

Про свободу педагогічної діяльності вчителя

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної

педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Про неухильне дотримання

принципів гарантування свободи

педагогічної діяльності вчителя

Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій.

Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі.

При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій.

Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року.

На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.

1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.

4. Вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою.Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти.

Заступник Міністра       Павло Полянський

Схеми аналізу та самоаналізу уроків

Схема  самоаналізу уроку

1.     Характеристика реальних навчальних можливостей учнів, врахування особливостей дітей при плануванні уроку.

2.     Місце уроку в темі, розділі курсу, значення його, специфіка уроку, його тип.

3.     Завдання уроку: навчальні, виховні, розвивальні, їх взаємозв’язок.

4.     Обґрунтування раціональності обраної структури уроку для реалізації завдань уроку. Доцільність і раціональність опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання, розподіл часу на кожному з етапів уроку, логічний перехід між етапами уроку.

5.     Акцентування уваги на основних поняттях, ідеях, положеннях, фактах на уроці, вибір головного.

6.     Доцільність методів навчання на уроці.

7.     Різноманітність форм роботи з учнями при поясненні нового матеріалу, здійснення диференційованого підходу до учнів.

8.     Здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок, ефективність дібраних форм і методів.

9.     Працездатність школярів в час уроку.

10. Психологічна атмосфера на уроці, спілкування з учнями.

11. Раціональне використання часу на уроці.

12. Чи вдалося повністю реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому?

Загально-дидактична схема аналізу уроку (за О.Я.Савченко)

1.     Готовність класу до уроку.

2.     Визначення теми і мети уроку, їх відповідність програмним вимогам.

3.     Загальна відповідність фактичного змісту уроку його меті.

4.     Організація навчальної діяльності школярів на уроці.

5.     Режим навчальної праці на уроці (розподіл часу, чергування різних видів діяльності як за змістом, так і за формою сприймання; засоби попередження втомлюваності учнів; концентрація уваги).

6.     Оцінка структури уроку та якісна характеристика його окремих етапів.

7.     Мотиваційний мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, якість мовлення вчителя, стимулювання дітей до праці, спостережливість, вміння підтримувати дитячу думку).

8.     Загальна оцінка результативності уроку.

Орієнтовна схема аналізу уроку

1.     Загальні відомості про урок: дата, клас, предмет, обладнання.

2.     Початок уроку. Готовність класу до уроку. Вміння вчителя зосередити увагу учнів на навчальну роботу, створити робочий настрій в класі.

3.     Тема і мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Місце даного уроку в системі уроків з теми, зв’язок з попереднім вивченим матеріалом.

4.     Організація уроку:

-         тип уроку,

-         структура уроку, його етапи, їх послідовність і розподіл часу, відповідність побудови уроку його змісту і меті;

-         види навчальної діяльності;

-         поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці;

-         раціональне використання часу.

5.     Зміст уроку:

-         науковий виклад матеріалу на уроці, його відповідність особливостям учнів;

-         виховне значення уроку;

-         доцільність викладеного матеріалу: для опитування, закріплення, пояснення, вправляння, самостійної роботи, практичних і лабораторних робіт, повторення, роз’яснення домашнього завдання;

-         відповідність змісту уроку вимогам програми;

-         зв’язок теорії з практикою; роз’яснення вчителем практичного значення знань, навчання учнів застосовувати свої знання на практиці, використання вивченого матеріалу, його доступність;

-         зв’язок вивченого матеріалу з попереднім;

-         міжпредметні зв’язки;

-         використання життєвого досвіду учнів з метою розвитку в них пізнавальної активності та самостійності;

-         обсяг знань учнів, їх вмінь і навичок.

6.     Методика проведення уроку:

-         обладнання уроку, використання наочності, дидактичного матеріалу на всіх етапах уроку;

-         відповідність методів і прийомів навчальним, виховним та розвиваючим завданням уроку, їх оптимальне поєднання;

-         відповідність методів змісту уроку, віку і рівню підготовки учнів, ефективність застосованих методів і прийомів;

-         постановка учителем перед учнями мети уроку і проведення підсумків;

-         робота зі слабовстигаючими на уроці;

-         правильність оцінювання учителем знань і діяльності учнів, їх ефективність і об’єктивність;

-          дотримання на уроці єдиних вимог до учнів.

7.     Організація пізнавальної діяльності учнів:

-         роль, місце і характер самостійної роботи учнів на уроці;

-         використання підручників і наочних посібників;

-         послідовність питань і завдань, прийоми активізації учнів;

-         характер пізнавальних завдань, формулювання проблемних питань.

8.     Психологічні основи уроку:

-         розвиток уваги;

-         розвиток пам’яті, мислення;

-         ритмічність уроку: чергування матеріалу різного ступеня важкості, різноманітність видів навчальної діяльності;

-         присутність психологічних пауз;

-         емоційна атмосфера уроку.

9.     Індивідуальний і диференційований підхід до учнів на уроці.

10.   Об’єм, характер домашнього завдання.

11.   Робота і поведінка учнів на уроці:

-         активність класу, якість відповідей учнів:

-         зацікавленість дітей матеріалом уроку;

-         дисциплінованість і організованість дітей;

-         мовлення учнів.

12. Поведінка вчителя на уроці:

-         витримка, зібраність, доброзичливість у спілкуванні з учнями;

-         вміння розподіляти увагу на уроці, прислуховуватися до відповідей дітей;

-         вимогливість до учнів, використання різноманітних прийомів впливу на школярів;

-         емоційність;

-         мовлення учителя;

-         зовнішній вигляд.

13. Висновки і побажання.

Орієнтовна схема аналізу комбінованого уроку

І. Початок уроку: організація створення ділової обстановки; визначення теми і завдань, що будуть вивчати, які завдання повинні будуть розв’язати учні на уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання: форма перевірки. Поставлені запитання. Вміння слухати відповідаючого. Глибина і правильність учнівських відповідей. Робота з класом. Підтримування інтересу. Мотивація оцінок. Підсумок перевірки. Як зроблено.

ІІІ. Зв’язок нового матеріалу з вивченим раніше. Актуалізація.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Аналізуючи матеріал, треба з’ясувати:

-    чи дійсно матеріал розкритий;

-    чи вміє вчитель збуджувати мислення;

-    чи вміє мобілізувати дітей на самостійний пошук розв’язання завдань або проблем;

-    формування висновків або правил;

-    чи допоміг вчитель розібратися дітям в суті;

-    чи зрозуміли діти новий матеріал, завдяки чому це досягнуто (чітке пояснення нових термінів, використання наочних посібників, вдалих прийомів, доступність пояснення і т.д.).

Якщо учні не зрозуміли матеріал, то слід встановити причину (чому, в чому помилки, встановити, як ліквідувати помилки).

V. Перевірка засвоєного матеріалу (тобто відчувати процес засвоєння матеріалу): як перевіряє вчитель засвоєння (переказ вивченого, контрольні запитання, якими методами і прийомами це робить вчитель).

VІ. Закріплення матеріалу: як організована ця робота, який зміст і характер завдання, його трудність; питома вага самостійності учня при виконанні завдань, логіка, послідовність, цікавість по мірі наростаючої трудності.

VІІ. Домашнє завдання: чи зрозуміли учні, як і що робити (щоб було різноманітне і вивчення нового та повторення старого).

VІІІ. Оцінка структури уроку. Тип (етапи, структурність їх чергування і логічний взаємозв’язок між ними).

ІХ. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: (доцільність вибору методів і прийомів, методики використання засобів навчання).

Х. Режим навчальної праці школярів на уроці (розподіл часу, чергування різних видів діяльності, як за змістом, так і за формою сприймання, засоби попередження втомлюваності учнів, концентрації уваги тобто).

Мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, спостережливості учителя, уваги до внутрішнього стану дитини, засоби заохочення тощо).

Реалізація навчального, виховного та розвиваючого потенціалу.

Орієнтовна схема аналізу уроку української мови

1.     Тема і мета уроку.

2.     За яким планом проводиться урок? ( Вказати основні етапи уроку).

3.     Які запитання ставить учитель до учнів? Які відповіді ставили учні? Дати характеристику типових відповідей учнів – стислі, повні, неповні, невдалі, як учитель виправляє у відповідях помилки учнів, як учити правильно відповідати, розповідати?

4.     Яку наочність використав учитель на уроці? Чи дотримувався основних вимог щодо використання наочності у роботі на уроці?

5.     Які нові слова і вирази діти засвоїли на уроці? Як учитель пояснював значення нових слів? Як привчав учнів вживати у своїй мові нові слова і вирази?

6.     Як учитель проводив роботу по підготовці до навчання грамоти?

7.     Які навички виробляв учитель в учнів? Яким чином?

8.     Як учитель урізноманітнював роботу по підготовці до навчання грамоти?

9.     У чому полягала виховна робота на уроці? (навести конкретні приклади)

10.        Чого навчилися учні на уроці: які здобули знання, уміння і навички?

11.       Які прийоми аналізу і синтезу застосовувалися на уроці, їх доцільність?

Орієнтовна схема аналізу уроку письма

1.           Як проведена підготовча робота.

2.           Зв’язок з уроком читання.

3.            Аналіз структурних елементів букви.

4.            Як пише на дошці? Чи правильно коментує?

5.            Письмо під такт, в повітрі.

6.            Чи стежить за посадкою під час письма?

7.            Як проводить індивідуальну роботу?

8.            Письмо слів і складів.

9.            Виховна робота на уроці.

10.        Проведення фікультхвилинок.

11.        Інші види робіт: з розвитку мовлення, диктанти, моделювання.

12.        Використання наочності, робота з нею.

13.        Чого навчилися учні на уроці.